Мисливське господарство

Полювання на диких тварин завжди було і залишається одним з важливіших традиційних видів природокористування в Україні взагалі і на Кіровоградщині, зокрема. В історичні часи територія сучасної Кіровоградської області була надзвичайно багата на усяку дичину, що пояснюється її природним різноманіттям та практично повною відсутністю корінного населення на протязі XII-XVIII сторіч.

Територія Кіровоградщини, в першу чергу її східна частина, навіть у XVIII ст., яке характеризується значним збідненням фауни України, визнавалася зоною звіропромислової експлуатації.

З перших років існування Радянської Росії уряд здійснив реальні дії щодо збереження мисливської фауни і упорядкував її здобування. В 1919 р. була прийнята постанова Ради Народних Комісарів «Про строки полювання і право на мисливську зброю», а через рік, в червні 1920 р. урядом видається декрет «Про мисливство». Мисливське господарство визнається важливою галуззю, до створення її наукових основ залучаються провідні науковці – зоологи та економісти.

З метою зміцнення мисливського господарства України у 1947 р. було створено ряд відомчих і спортивних об´єднань мисливців. Мисливські угіддя почали закріплювати за колективами для організації приписних і державних мисливських господарств. 

      Станом на 1 січня 2022 року на Кіровоградщині зареєстровано 24 749 мисливців, з яких контрольні картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання в 2021 році отримали 8 692 чоловік, серед них 335 чоловік склали екзамени й отримали посвідчення мисливця.

На порушників правил полювання районними мисливствознавцями за 2020 рік складено 96 протоколів.